Понеділок, 21.09.2020, 00:34
Головна » 2014 » Лютий » 4 » В Лондоні помер Борис Березовський

В Лондоні помер Борис Березовський

Раді бачити вас на нашому сайті присвяченому ремонту та будівництву!


У минулу суботу в Лондоні помер Борис Березовський. Людина, у житті не займав ключових політичних постів, але тим не менш керував у різні роки керував щонайменше однією країною - Березовський став символом епохи 90-их років в Росії. Доклав свою руку він і до української політики.


Різнобічна людина та украинская политика

Березовський - людина, ім'я якого стало прозивним. Його смерть сколихнула російське суспільство. Один з метрів російської журналістики Леонід Парфьонов встиг зробити тематичну передачу, де зібрав свідчення людей, які близько знали Березовського в житті. Незважаючи на те, що в цій збірці переважають комплементарні висловлювання, в інших ЗМІ думки щодо покійного різняться. Дійсно, пішов людина-епоха. Тільки ось "епоха" ця була страшнувата - горезвісні 90-ті. Березовський - яскравий приклад, навіть еталон вітчизняного олігарха. Як і довів його практично до бідності російський мільярдер Роман Абрамович, Березовський починав як вченого. У 1989 році він заснував компанію "ЛогоВАЗ", яка займалася перепродажем автомобілів "ВАЗ". З цього і починається стрімкий зліт Березовського до вершин влади. Правда, спочатку Березовський побудував свою бізнес-імперію, крім автомобільного бізнесу зайнявшись банківською справою, нафтою (компанія "Сибнефть") і ЗМІ (ОРТ, Видавничий дім "КоммерсантЪ"). Причину відходу в політику сам Березовський визначив так: "Не хочу перебільшувати свою роль в науці, але академічну кар'єру я закінчив аж ніяк не молодшим науковим співробітником. Грошей я мав досить, для того, щоб жити комфортно. Тому мета мого походу у владу була одна - я хотів, щоб Росія стала частиною цивілізованого світу. Іншої мети я не переслідував. Це виливалося в мою підтримку Єльцина, а потім і Путіна, в мою боротьбу проти Примакова. Я все робив виходячи з власних переконань. Мені вистачало волі, щоб все, що я робив, доводити до результату... З одного боку, політика мені дуже подобається, тому що якщо у мене є здібності, то вони саме в політиці. Але водночас я вважаю, що, мабуть, у мене якийсь дефект внутрішній, тому що я ненавиджу владу". Взагалі, своє життєво кредо Березовський описував наступним чином: "Я ніколи не відмовлявся від роботи і завжди робив те, що люблю. Навіть у радянський час, коли було значно менше можливості вибирати. Я вважаю, що перебував взагалі в наркотичному сні, коли 25 років займався математикою. Мені це страшенно подобалося. Потім я став займатися бізнесом, так само, по 20 годин на добу. Мені це теж дуже подобалося. Я взагалі все життя орав. Коли я кажу, що хочу уникнути насильства, як складової влади, я не стверджую, що це коректно з мого боку".

Більшості росіян ця людина запам'ятався як "ляльковод" сім'ї першого президента РФ Бориса Єльцина. Нині опозиційний політик Борис Нємцов згадує: "До мене в Нижній приїжджає Березовський (я тоді працював губернатором) і каже, що він вирішив призначити мене першим віце-прем'єром. Я йому: "Боря, а ти хто, власне, такий, щоб мене призначати?" Він: "Борис, не валяй дурня. Ти ж знаєш, хто всім рулить". Дзвонить Валентин Юмашев (тоді керівник Адміністрації президента) і повідомляє, що до мене їде дочка президента Тетяна з важливим пропозицією...". Сам Березовський не раз зізнавався, що саме йому Єльцин зобов'язаний перемогою на президентських виборах в 1996-му році. Заради цього Березовському і довелося, за його визнанням, "поламати" журналістів (у т.ч. і шляхом щедрих обіцянок), кинувши всі свої медіа-ресурси (а тоді вони були дуже значними) на забезпечення перемоги Єльцина, в т.ч. і шляхом очорнення конкурентів - в першу чергу - мера Москви Юрія Лужкова. Пізніше журналісти і діячі мистецтв своєрідно "віддячили" Березовського. "У свій час Березовський давав багато грошей діячам культури, в т.ч. на премії. Обдзвонюємо артистів/письменників за списком. Ніхто з них нічого не хоче говорити про нього. Виглядає, відверто кажучи, як чорна невдячність", - пише у своєму Facebook заступник головного редактора "Эха Москвы" Володимир Варфоломєєв. Саме кадри і невміння розбиратися в людях в кінцевому результаті і привели Березовського до сумного підсумку. Він змушений був тікати з Росії до Лондона, а його бізнес-імперію "рвали на шматки" ті, кого він привів і в політику (Володимир Путін), і в економіку (Роман Абрамович). "Не дивно, що Борис розчарувався у всіх оточуючих на тлі невдач, адже він був найгіршим кадровиком на планеті Земля", - написав у себе в Twitter-е близько знав Березовського журналіст Сергій Доренко.

Однак крім знали його особисто і російської еліти в цілому, для народу Росії Березовський був одним із символів корупції і розкладання державної влади. "Всемогутнього" БАБа (Бориса Абрамовича Березовського) підозрювали не лише у підкилимних іграх в Адміністрації президента РФ, але і в розв'язанні двох Чеченських воєн. У мемуарах генерала Геннадія Трошева згадується негативна роль Березовського в Першій Чеченській війні. Тому новина про смерть Березовського в Лондоні навряд чи викличе у більшості росіян співчуття. Втім, Березовський за своє життя встиг вплинути не тільки на політику Росії.

Український слід БАБа

Березовський навіть в еміграції не міг всидіти спокійно. Його спроби впливати на російську політику були заздалегідь приречені на провал, хоча Березовський неодноразово намагався "піти" Путіна. У підсумку він звернув увагу на такі країни як Грузія і Україна. Березовський пильно стежив за українською політикою і в 2004 році скористався ситуацією, надавши посильну допомогу Помаранчевої революції. Документи, що фіксували фінансування Березовським Віктора Ющенка, російський "ляльковод" пізніше надавав для ознайомлення. Це викликало в Україні досить сильний ефект. Для розслідування обставин події була створена парламентська комісія. "Я виділив приблизно 45 мільйонів доларів [на Помаранчеву революцію]... Незважаючи на те, що моя участь навмисно спотворювалося (що особливо прикро, саме тими людьми, які і просили про допомогу), можу абсолютно відповідально заявити: це мій найбільш вдалий проект - найбільш ефективний, якщо виходити зі співвідношення ціна - якість. Для мене велика честь, що саме до мене звернулися за допомогою в той критичний момент, коли не на що було містити деякі структури, я радий, що сьогодні багато людей в Україні, навіть незнайомих мені, помітили це, але головне все ж не те, що хтось помітив і оцінив, а те, що я самореалізувався. Тому і вважаю, що в кінцевому рахунку все вдалося", - згадував Березовський в 2008 році в інтерв'ю Дмитру Гордону.

Втім, в тому ж інтерв'ю Березовський в черговий раз визнав - він втручався в українську політику ще до 2004-го року. Так, у свій час він допомагав майора СБУ Миколи Мельниченка, періодично додаючи до того грошима, коли Мельниченко змушений був покинути Україну. Фонд Березовського в підсумку і купив "плівки Мельниченка". "Насправді, саме Мельниченко звернувся до мене з проханням допомогти їх розшифрувати. Повіривши його твердженнями, що Кучма і люди навколо нього вчиняли злочини (особливо багато фактів було з приводу вбивства Гонгадзе), я фінансував все, що пов'язано з розшифровкою плівок та їх експертизою в Сполучених Штатах Америки. Ув'язнення провідних інститутів США підтвердило: ці записи справжні", - зазначив Березовський. Однак, як і в Росії, ті, кому Березовський допомагав, врешті-решт, з ним посварилися. В 2005 після заяв про фінансування Помаранчевої революції влада не пустили Березовського в Україну. А Мельниченко свого часу звертався до СБУ з заявою, що Березовський має намір використовувати його запису для тиску на українську владу. Зробив це Мельниченко після того, як Березовський виявив бажання передати в Україну все "плівки Мельниченка". Сам же Березовський так оцінив людину, якій колись допоміг: "На початку цієї історії Мельниченко виставляв себе поборником правди, а в кінці він виявився абсолютним зрадником. Ви пам'ятаєте його заяви, коли він просив мене допомогти йому вивезти його з Польщі. Я тоді послав туди літак і охоронців. А потім він став розповідати, що я провокую весь цей скандал, всю цю історію". "Є один важливий факт - Мельниченко регулярно буває в Москві і не буває в Україні. Таким чином, він розуміє, що його "дах" - це Москва", - стверджував Березовський. Після того, як стало відомо про смерть Березовського, Мельниченко заявив - він в неї не вірить. "Я особисто абсолютно впевнений, що він живий, оскільки він дуже любив життя", - зазначив екс-майор СБУ.

Але, що б не говорив Мельниченко, в Лондоні зафіксували смерть Березовського. Поки поліція заявила про природної смерті, але деякі з близьких Березовського запевняють - йому "допомогли" померти. Проте розслідування обставин смерті БАБа говорить про інше. Людина, в останньому інтерв'ю визнавався про те, що він "втомився жити", помер. Один із символів похмурої епохи в історії пострадянських держав - епохи насильства, брехні, появи нинішніх власників світу", жорстоких воєн і підкилимних політичних ігор - Борис Березовський став частиною історії.



Категорія: Огляди корисних сайтів | Переглядів: 1114 | Додав: Admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Календар
«  Лютий 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
2425262728
Пошук по сайту
Наше опитування
Що для Вас найбільш важливо при проведенні ремонту ?
Всего ответов: 225
Статистика
Людей на сайті онлайн: 1
Шукають інформацію 1
Реєстрованих 0