Понеділок, 21.09.2020, 10:18
Головна » 2013 » Вересень » 12 » «Хмарочоси, хмарочоси...»

«Хмарочоси, хмарочоси...»

Раді бачити вас на нашому сайті присвяченому ремонту та будівництву!

За однією з версій, першим хмарочосом на землі була Вавилонська вежа. Але, як свідчить легенда, бог змішав мови її будівельників, і ті так і не змогли завершити грандіозне будівництво. Однак ідея будівництва не померла, і вже більше ста років по всьому світу споруджуються висотні будівлі.

     У нашій країні вперше серйозно заговорили про зведення висоток-хмарочосів в 30-х роках минулого століття. Перетворити столицю і запропонувати нові оригінальні рішення архітектурного образу висотних споруд - таку непросту задачу перед радянськими інженерами поставило керівництво СРСР. Башти повинні були створити нове обличчя міста, його символом.

 

Наздогнати і перегнати

    Проте в Москві не практикувалося будівництво будинків з числом поверхів більше десяти, не існувало і будівельних норм для подібного роду конструкцій. Це пояснювалося цілком просто: московські грунти мають складну геологію, тут багато підземних річок, ускладнюють масштабні фундаментні роботи. Крім того, для обігріву настільки величезних споруд були потрібні значні енергетичні ресурси. Тому плани були відкладені, так і вибухнула війна не сприяла здійсненню глобальних проектів.

     А в цей час по інший бік океану одним за одним виростали хмарочоси: в 1931 році закінчилося будівництво 102-поверхового Empire State Building, аж до 1972 року вважався найвищою будівлею на планеті (його висота cпро шпилем дорівнювала 443,5 метра). Піднятися на таку висоту допомогла сталь: Empire State Building був зведений з допомогою каркасної технології, яка з'явилася в США на початку двадцятого століття і... тут же обросла легендами. Одна з них свідчить, що перша будівля з металевим каркасом знаходилося в Нью-Йорку і налічувало всього одинадцять поверхів у висоту. Коли його будівництво завершилося, містом пронісся ураган. Біля хмарочоса зібрався натовп роззяв: вони прийшли подивитися, як під натиском вітру будівля завалиться. У відповідь його автор видерся на дах, а спустившись, заявив, що конструкція міцна, мов скеля. Це вразило міські влади і будівельників, і «Велике Яблуко» стало столицею висоток...

     Повернімося до Empire State Building. У його будівництві застосовувалися металоконструкції, які доставлялися з сталеливарного центру США - Піттсбурга, бетон і спеціальне скло. Зводили хмарочос дуже швидко: чотири з половиною поверхи за тиждень. Щоб забезпечити будівництво високоякісними виробами зі сталі, заводи працювали в посиленому режимі, і через три дні після виготовлення металоконструкції потрапляли на будмайданчик. Тут елементи сталевого каркаса зварювалися або скріплювалися болтами, а окремі елементи армировались бетоном. Цей прийом дозволяв збільшити жорсткість і захистити каркас від руйнування.

     Такі заходи виправдали себе. У 1945 році хмарочосу судилося успішно пройти перевірку на міцність: 28 липня на висоті 79-го поверху в нього врізався бомбардувальник. Загинуло 14 осіб. Але будівля вистояла, хоча були пошкоджені стіни, а всередині спалахнула пожежа.

 

«Сталінські» хмарочоси

     Традиції нью-йоркській архітектурної школи були запозичені радянськими інженерами при зведенні в столиці перших висоток, які отримали назву «сталінських». Вони врахували всі недоліки конструкцій заокеанських хмарочосів, в яких деякі приміщення найчастіше були позбавлені природного освітлення. При будівництві московських висоток, крім традиційних цегли і бетону, було вирішено використовувати металоконструкції. Вони не утяжеляли будівлю, але в той же час надавали йому додаткову міцність. А міцність в таких проектах ніколи не буває зайвою. Адже, незважаючи на зусилля будівельників, основним недоліком перших зарубіжних висотних будівель довгий час була нестійкість їх конструкцій. Під час поривчастого вітру у верхніх приміщеннях гойдалися люстри і навіть расплескивалась вода.

     У день восьмисотлетия Москви, 7 вересня 1947 року, одночасно були закладені фундаменти восьми висотних споруд, що ознаменували новий виток розвитку столичної архітектури. Однак самий грандіозний проект «вісімки» - будівля Палацу Рад, висота якого повинна була складати 415 метрів так і не було зведено. Роботи по будівництву інших почалися лише в 1949 році. Все це час «перекраивались» їх проекти, число поверхів також довгий час залишалося невизначеним.

      Одним з восьми проектів було будівництво головного 36-поверхової будівлі МДУ. Існує легенда, що на Сталіна справило величезне враження будівля Municipal Building на Манхеттені, і саме його він вибрав прототипом висотки МДУ, а також інших перших московських хмарочосів. Цікаво, що навколо «бути чи не бути» вежі МДУ - кипіли запеклі суперечки. Фахівці наполягали, що для навчального закладу такого масштабу буде потрібно занадто багато ліфтів, і пропонували обмежитися чотирма поверхами. Зводити висотний будинок на Воробйових горах і справді було ризиковано: тут вкрай слабкий грунт, який не міг витримати величезну вагу конструкції. Саме з цієї причини на Воробйових горах колись так і не побудували храм на честь перемоги у Вітчизняній війні 1812 року.

      Вирішальне слово в полеміці висловив Йосип Віссаріонович Сталін. На спеціальному засіданні, присвяченому будівництву, він заявив, що будівля храму радянської науки  має бути заввишки не менш 20 поверхів і розташовуватися на вершині Воробйових гір - щоб здалеку видно було. 12 квітня 1949 року було закладено першу цеглину фундаменту майбутнього хмарочоса. Які ж прийоми дозволили інженерам звести настільки масивне спорудження на нестійких грунтах Москви? По-перше, цегляна кладка кожного поверху спиралася на сталеві ригелі, які в свою чергу передавали зусилля на сталеві колони. У конструкціях внутрішніх перегородок були застосовані пустотілі керамічні блоки, які значно полегшили вага будівлі. Крім того, тут були передбачені технічні ходи і численні порожнечі. Будівництво тривало 4 роки, і 1 вересня 1953 року студенти вперше сіли за парти в новому 36-поверховому головній будівлі МДУ, висота якого становить 236 метрів. Для зведення його металевого каркаса знадобилося близько 40 тисяч тонн сталі.

     Серед інших «сталінських» висоток - житловий будинок на Котельнічеській набережній (26 поверхів), готель «Україна» (29 поверхів), будівля МЗС (27 поверхів), житловий будинок на Кудринській площі (22 поверхи), житловий будинок біля станції метро «Червоні ворота» (24 поверхи) і готель «Ленінградська» (17 поверхів).

 

Сталеве кільце

     Після про висотках трохи забули: надто витратне було їх будівництво. Новий сплеск зведення висотних будівель почався в 90-ті роки двадцятого століття. І, як і раніше, в їх будівництві застосовують каркасну технологію.

     У березні 1996 року президія Архітектурного ради Московського комітету архітектури схвалив програму «Нове кільце Москви», в рамках якої на 60-ти майданчиках, розташованих уздовж МКАД і Третього транспортного кільця, зведуть багатофункціональні житлові комплекси заввишки 30-70 поверхів. «Нове кільце Москви» з'явиться до 2015 року. Всього до цього терміну в Москві зведуть близько 200 висоток, які зводяться класичним каркасним методом. Втім, з часів перших хмарочосів він зазнав серйозні зміни. Сьогодні висотні технології поступово перестають бути «індпошивом», поступово мігруючи в масове будівництво. Не дивно, що основні світові виробники конструктиву все активніше займаються розробками нових продуктів, що дозволяють будувати хмарочоси чи не в кожному повітовому місті. «Ми одними з перших спрогнозували зростання попиту на металоконструкції для будівництва житлових і офісних будівель і, треба зізнатися, не прогадали, - говорить генеральний директор російського підрозділу компанії Ruukki (провідного європейського постачальника у виробництві рішень з металу для будівництва і машинобудування) Сергій Чернишов. - Я вважаю, що будівництво з металоконструкцій - одна з дуже перспективних напрямків. Використання цієї технології тягне за собою здешевлення і спрощення будівельно-монтажних робіт, а також скорочення термінів. Крім того, такі конструкції досить легкі і не вимагають серйозної підготовки або складних фундаментів, що особливо важливо для висотного будівництва».

      Дійсно, «sky-scrapers» завойовують Росію. Досить поглянути на статистику - своїми висотними «даунтаун» вже обзавелися Самара, Єкатеринбург, Іжевськ і інші великі російські міста, а найближчим часом розпочнеться будівництво 130-метрового хмарочоса в Новосибірську. Він стане найвищою будівлею в Сибіру.

     

     Майже сто років тому, коли Маяковський писав про Нью-Йорк: «Одні вдома довжиною до зірок, інші - довжиною до місяця», тамтешні 50-60-поверхові хмарочоси здавалися дивом, символом нового часу. Сьогодні їх стоповерхові нащадки вже стали звичайною частиною міського пейзажу багатьох мегаполісів. І, схоже, недалекий той день, коли з вершини чергового гіганта дійсно можна буде дістати до зірок...





Категорія: Будинки та садиби | Переглядів: 1700 | Додав: Admin | Теги: дом | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Календар
«  Вересень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Пошук по сайту
Наше опитування
Що для Вас найбільш важливо при проведенні ремонту ?
Всего ответов: 225
Статистика
Людей на сайті онлайн: 1
Шукають інформацію 1
Реєстрованих 0