Понеділок, 21.09.2020, 00:39
Головна » 2013 » Вересень » 6 » Енергозбереження в умовах вічної мерзлоти

Енергозбереження в умовах вічної мерзлоти

Раді бачити вас на нашому сайті присвяченому ремонту та будівництву!

Історично склалося, що економічне благополуччя Росії міцно пов'язане з великими і малонаселеними територіями Сибіру, Далекого Сходу і Крайньої Півночі. Саме тут видобувається понад 70% всієї російської нафти, 90% природного газу, заготовлюється майже 40% деревини. Однак ці найбагатші за запасами вуглеводнів та інших корисних копалин регіони відрізняються виключно суворими природно-кліматичними умовами.

Опалювальний сезон тут триває не менше 9 місяців у році, а подекуди доходить до 11-ти. Наприклад, в Республіці Саха (Якутія) опалювальний період складає більше 250 днів, а в Норильську - 302 дня! Крім того, будівництво будівель і об'єктів міської інфраструктури сильно ускладнює наявність вічної (або, правильніше кажучи, багаторічної) мерзлоти, яка виходить далеко за межі полярного кола.

Багато з віддалених територій (Чукотка, Камчатка, Магаданська область, північні райони Якутії і тому подібне) не мають постійного наземного сполучення з центральними регіонами Росії і сильно залежать від привізного палива, що доставляється в нетривалий період літньої навігації (лише 3-4 місяці на рік). З-за цього вартість енергії тут в рази вище, ніж у центральних регіонах, а питання енергозбереження набуває особливого значення.

«У спадок від радянської епохи північним регіонам дісталося энергорасточительное комунальне господарство. Житлові та адміністративні будівлі будувалися за типовими проектами, слабко адаптованих до кліматичних умов Крайньої Півночі, - говорить Сергій Андрієнко, гендиректор «Мурманської міської компанії». - Так що тут все ті ж проблеми ЖКГ, що і по всій Росії, але ускладнені суворим кліматом: старі, погано утеплені будинки, високий знос обладнання і тепломереж, неплатежі населення і відсутність у місцевих бюджетах коштів для модернізації застарілої інфраструктури та капітальних ремонтів будівель».

 

Аспекти будівництва заполярного

Специфіка Крайньої Півночі відбивається на виборі відповідних будівельних рішень і технологій.

«Одна з найважливіших особливостей будівництва в північних регіонах пов'язана з вічною мерзлотою, - розповідає Сергій Зав'ялов, заступник головного інженера тресту «Мурманскпромстрой». - Щоб будівлі не нагрівали мерзлі ґрунти, їх будують на палях, з вентильованим зазором між грунтом і підставою, або ж безпосередньо на грунті, але з застосуванням якісної теплоізоляції, яка дозволить запобігти відтавання. Так що вартість пристрою фундаменту на вічній мерзлоті може досягати 60% і більше від загальної вартості будівництва».

Також щоб знизити споживання енергії в північних регіонах, необхідні сучасні рішення для теплоізоляції фасадів і покрівель. За словами Сергія Зав'ялова, в умовах Крайньої Півночі дуже добре себе зарекомендували навісні вентильовані фасадні системи. Їх можна застосовувати як в новому будівництві, так і для утеплення старих будівель. Важливим моментом є всесезонність їх монтажу, тоді як штукатурні системи можна встановлювати тільки при плюсових температурах. Для нежитлових будівель відмінним рішенням стали стінові та покрівельні сендвіч-панелі. Вони підходять для всесезонного монтажу, а завдяки малій вазі їх доставка у віддалені райони Сибіру і Далекого Сходу багато разів дешевше, чим традиційних будівельних матеріалів.

Особливу увагу в умовах холодного клімату припадає приділяти такою вразливою з точки зору тепловтрат конструкції, як вікна. «Для жителів регіонів, де панує суворий клімат, а зима триває десять місяців, дуже важливі теплі квартири. І від того, наскільки надійні вікна, багато в чому залежить затишок в будинку. Заміна старих дерев'яних конструкцій на сучасні теплозберігаючі системи збереже тепло у приміщеннях і скоротить витрати на опалення на 20-30%», - відзначає Рафік Алекперов, технічний директор компанії PROPLEX, першого російського розробника і найбільшого виробника віконних ПВХ-систем за австрійськими технологіями.

Віконні конструкції, які використовуються в холодних регіонах, мають морозостійка виконання. «У нас в Якутії найсуворіші зими у Північній півкулі. Так, у Оймяконской долині були зафіксовані рекордні морози до -67°C, а температура 40-45°C є самими звичайними, - розповідає Геннадій Мыреев, комерційний директор віконної компанії «ПСК «Будмайданчик». - За існуючим будівельним нормам для нашої кліматичної зони опір теплопередачі вікон повинна бути не нижче 0,75м2·°C/Вт. Тому ми застосовуємо віконні системи з монтажною шириною не менше 70 мм. При цьому склопакет як мінімум двокамерний, тобто складається з трьох стекол».

Про те, що населення північних регіонів повною мірою усвідомлює важливість встановлення енергозберігаючих вікон, свідчить наступний факт. Ледве почавши працювати восени 2011 року, компанія «Північні вікна» в місті Білібіно (Чукотський автономний округ) без всякої реклами зібрала замовлень на кілька місяців вперед.

«Ми виготовляємо вікна тільки на основі п'ятикамерній системи PROPLEX-Premium. Вона розроблена для застосування в північних регіонах Росії, в тому числі в умовах субарктичного клімату Чукотки. В нашому регіоні зима триває 10 місяців, бувають морози-45-50oC, а на узбережжі часті сильні вітри. Підвищений рівень теплозахисту і 70-міліметрова рама забезпечують високу морозостійкість вікон, - розповідає Юрій Крилов, директор компанії «Північні вікна». - Хоча ми відкрилися зовсім недавно, в числі наших клієнтів уже місцеве відділення Ощадбанку, Колима-банк. Багато замовлень від приватних клієнтів, охочих замінити старі вікна. Завдяки використанню теплових екранів ми можемо проводити монтаж конструкцій фактично всю зиму, при морозах до-30-35oC».

 

Капремонти під північним сяйвом

Якщо нове будівництво в північних регіонах ведеться з урахуванням сучасних вимог до теплозбереження, то фонд старих будівель, як і раніше залишається «чорною дірою», в якій зникають гроші жителів і місцевих бюджетів. І рішенням цього болючого питання може бути тільки комплексна модернізація. Але де взяти на це кошти?

«Щоб скласти враження про розмір необхідних коштів для капремонтів, наведу тільки один приклад. Для повної реконструкції покрівлі житлової багатоповерхівки споруди 1961 року, яких багато у нас в Мурманську, потрібно 4,5 млн. рублів! - говорить Сергій Андрієнко («Мурманська міська компанія»).

Звичайно, північні регіони не могли упустити можливості взяти участь у федеральній програмі співфінансування капремонтів житла, що реалізується з 2007 року по Федеральному закону № 185. Це відмінний шанс для «худих» муніципальних бюджетів отримати солідне фінансування і вирішити завдання, на які раніше не вистачало грошей.

Фактично зараз в кожному з північних регіонів в тому чи іншому обсязі реалізуються програми капремонтів. Так, в Мурманській області за 2010-2011 роки відремонтовано понад 260 багатоквартирних будинків і поліпшені умови проживання 45 тисяч жителів регіону. Для цих цілей з Фонду підтримки ЖКГ було виділено 970 млн. рублів.

У Магаданській області за 2010 рік відремонтували 37 багатоквартирних будинків у 8 муніципальних утвореннях. У самій столиці Колими розробляється міська цільова програма на 2012-2015 роки. За рахунок федерального і обласного бюджетів, з яких виділено близько 370 млн. рублів, планується відремонтувати фасади і покрівлі 35 магаданських будинків. За словами Василя Кравціва, керівника департаменту ЖКГ, ці будівлі побудовані 50-60 років тому і зараз ступінь їх зносу становить близько 60%.

За фінансової підтримки Фонду сприяння реформуванню ЖКГ в містах та селищах Чукотки (Анадирі, Вугільних Копальнях, Певеці і Провидіння) за 2008-2010 роки відремонтовано 145 багатоквартирних будинків. Проводилися роботи з утеплення покрівель та фасадів, заміні внутрішньобудинкових інженерних систем електро-, тепло-, водопостачання, встановлення колективних приладів обліку споживання ресурсів. У результаті умови життя змогли поліпшити 10,6 тисячі осіб, або понад 20% населення округу.

 

Теплопостачання без втрат

Особливої головним болем місцевої влади на Крайній Півночі є теплопостачання житлового фонду, в більшості своїй влаштоване по радянському централізованим принципом. Котельне обладнання і трубопроводи давно відпрацювали нормативний термін експлуатації. За даними експертів, їх знос досягає 60-70%. Це все частіше призводить до аварійних ситуацій, коли в самий розпал морозів цілі житлові квартали з багатотисячним населенням залишаються без тепла. Не далі як у січні 2012 року через аварію на теплотрасі залишилися без тепла 2,8 тисячі мешканців 60 будинків якутського селища Чульман. Температура повітря в селищі на момент аварії становила-43-45°C!

Способи зниження аварійності і скорочення тепловтрат добре відомі - це модернізація застарілого обладнання, заміна старих трубопроводів, а також використання високоефективної теплоізоляції, наприклад, мінераловатних або пінополіуретанових шкаралуп. Проте, як завжди, питання впирається у фінансування, непідйомне для місцевих бюджетів. Тому найчастіше кошти виділяються на модернізацію лише самих старих і проблемних ділянок.

Централізоване опалення в більшості північних міст і селищ має ще один недолік. При традиційному радянському принципі розрахунків за теплоенергію за нормативами, а не з реального споживання, власникам житла доводиться зі своєї кишені оплачувати втрати тепла в застарілих котелень і старих трубопроводах. Враховуючи постійне підвищення енерготарифів і невисокий рівень доходів в північних регіонах, це призводить до зростання заборгованості населення перед постачальниками тепла.

На жаль, перехід на приладовий облік тепла та оснащення будинків теплолічильниками відбувається поки дуже повільно. Хоча у Федеральному законі № 261 «Про енергозбереження і про підвищення енергетичної ефективності» вказується необхідність цієї міри. Очевидна вона і експертам.

«Якщо в будинку встановлюються теплові пункти, проводиться регулювання опалення, заміна старих вікон на енергозберігаючі, фактичне споживання гарантовано скорочується. У цьому випадку оплата по приладу обліку буде значно нижче. А значить, ефект від застосування енергозберігаючих заходів, спрямованих на зниження втрат тепла, - у наявності», - підкреслює Рафік Алекперов, технічний директор компанії PROPLEX.

В якості одного з позитивних прикладів можна назвати Воркуту (Республіка Комі), де вперше в Росії реалізується система Smart Metering («розумний облік»). За допомогою сучасних технологій знімання показань приладів обліку та регулювання обсягу споживання тепла будуть проводитися дистанційно. Спочатку систему встановлять у 30 будинках міста, а у випадку успіху нею оснастять ще 100 багатоквартирних будинків.

 

Отже, активне використання енергозберігаючих технологій стає найважливішою умовою розвитку наших північних регіонів. Тут належить створити умови для комфортного життя людей, щоб запобігти відтік населення і залучити нові інвестиції для подальшого освоєння цих найбагатших територій.






Категорія: Вікна | Переглядів: 982 | Додав: Admin | Теги: окна | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Календар
«  Вересень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Пошук по сайту
Наше опитування
Що для Вас найбільш важливо при проведенні ремонту ?
Всего ответов: 225
Статистика
Людей на сайті онлайн: 1
Шукають інформацію 1
Реєстрованих 0